Свято урожаю.
Мета. Збагатити знання учнів про рослини, які вирощують в нашій місцевості, про значення овочів та фруктів для збереження здоров’я людини. Розвивати акторські здібності школярів, пам'ять та увагу. Виховувати бажання брати активну участь в житті класу та школи.
Обладнання: напис «Свято урожаю», фонозапис пісень про осінь, сервіровані столи.
Підготовка до проведення свята:
1. Жеребкування між класами для визначення завдання для кожного класу:
1 клас – десертний стіл
2 клас – хлібо-булочні та кондитерські вироби
3 клас – фруктові страви
4 клас – овочеві страви
2. Підготовка сценарію презентації кожного класу.
3. Підготовка учнів для вступу та заключної частини.
Хід свята
І. Вступ.
Коли з дерев всі листочки злітають,
Коли вже на південь птахи відлітають,
Коли небо сіре, холодний дощ ллється,
Оця пора року як, діти, зветься?
Щедра і дорідна,
Пахнеш ти медами,
Славиш край ти рідний
Зерном і плодами.
Виросла на полі
Диво-бараболя.
Отака чолата, отака носата,
Така головата,
Як бабина хата.
Непустою прийшла до нас осінь,
В неї повно достатку в мішку.
Покосили вже гречку та просо,
І отави в стогах на лужку.
Саме груші в садочку поспіли,
Пахнуть яблука, наче в меду.
Повен соку – янтарної сили –
Виноград золотіє в садку.
Осінь. Дякую вам, діти милі,
Що на свято мене запросили.
Хоч роботи у мене багато,
Не змогла б вам відмовить, малята,
І до вас завітала на свято.
Всі ми гарно працювали,
Добрий урожай зібрали:
Моркву, ріпку, бурячок,
І цибулю, й часничок.
Огірочки, помідори –
І картоплю, і капусту...
Все вродило в нас на славу,
Все вродило густо-густо.
Груші, яблука і сливи,
Соковиті і красиві,
Ми зібрали дружно, вправно,
Вийшов урожай в нас славний.
В народі хліб, мов матір, поважають,
Ця шана з плином часу не зника.
І дорогих гостей завжди стрічають
З хлібиною в барвистих рушниках.
Осінь. А це, друзі, Урожай.
Привітайся, урожай,
Всім здоров'я побажай.
Всіх частуй та пригощай
Недарма ти – Урожай.
Урожай. Я Урожай добірний.
Багатий, щедрий, вірний.
Хто глядів мене ціле літо.
Зимуватиме смачно і сито.
Щастя, радості цій господі.
Кажуть, виріс я тут, на городі.
Кажуть, виріс я тут, у саду.
А господаря - не знайду.
Піду-піду садом, городом,
Привітаюсь з усім моїм родом.
Гей, Морквинко-Горпинко,
Кавун-гладун,
Грушко-смакушко,
Динько-господинько,
Кукурудзо-любко
Гарна білозубко!
А скажіть мені, хто вас доглядав?
Гостюють в залі у нас на святі
Й пшеничні колоски вусаті.
Щоб знали діти: із пшениці
Печуть нам гарні паляниці.
Ватрушки, здобу, коровай,
Яким пишається наш край.
Певно, чули ви, малята.
Вже не раз такі слова:
«Хліб потрібно шанувати,
Хліб - усьому голова!»
Ми овочі та фрукти,
потрібні людям всім.
Підтримувать здоров’я
Допомагаєм їм.
Цибуля і картопля.
Кавун та виноград –
всі боремося проти
Людських недуг та вад.
Відгадайте загадки.
Ген iз поля до села
В кухню тіточка прийшла.
На підлозі сіла, хрусь!
Я сама не роздягнусь!
Стали тітку роздягать,
Зняли хусточок iз п'ять,
Фартухи, кожух, каптан,
Аж залишився... качан.
Як же зветься тітка тлуста?
Здогадалися? (Капуста.)
А що то за коні в полі на припоні:
довгасті, голчасті, зеленої масті,
нікого не возять
лиш солі просять? (Огірки)
Що то за голова, що лиш зуби i борода? (Часник.)
Сидить Марушка в семи кожушках.
Хто її роздягає
той сльози проливає. (Цибуля.)
На городі молода
Пишні коси розпліта,
У зелені хустинки золоті
Хова зернинки. (Кукурудза)
Сімсот поросят на кілочку висять. (Квасоля)
Сидить баба на грядках вся закутана в хустках. (Капуста)
Має шкip ciм, витискає сльози всім. (Цибуля.)
Як зростав — у землю ліз, хто дістав — утерсь до сліз. (Хрін)
Hi вікон , нi дверей — повна хата людей.(Гарбуз)
На сонечко я схоже i сонечко люблю,
до нього повертаю голівоньку свою. (Соняшник)
В земляній сиджу комopi, а коса моя надворі. (Морква)
Зелене, а не дуб, кругле, а не місяць, з хвостиком, а не миша. (Кавун)
Була дитиною — не знала пелюшок, а старою стала — сто пе¬люшок мала. (Капуста)
Латка на латці, а зроду тол¬ки не було. (Капуста)
I печуть мене, i варять, i їдять мене, i хвалять, бо я добра. (Картопля)
Без очей, без рук, а лізе на дрюк. (Квасоля)
Білі зуби маю, та yci ховаю, довгі коси маю, та не заплітаю. (Кукурудза)
Стоїть дуб, повен круп, ша¬почкою прикритий, гвіздочком прибитий. (Мак)
Під землею вогонь горить, а зверху видно. (Морква)
Стоять коні на припоні, вузлики зняти, та не можна розв'язати. (Огірок)
ІІ. Презентація класів
1. Овочева ярмарка.
Продавець картоплі:
Купуйте, купуйте yci бараболю,
Bapiтe i смажте із сіллю й без coлі,
Сто страв господиня з картоплі зготує,
Картопля як хліб— вона вcix нагодуе.
Продавець капусти:
Купуйте капусту, вона вітаміннна,
I солена в бочці, в салатах відмінна.
У борщику, в cyпi, в смачних голубцях,
I смажена в маслі, i терта — в млинцях.
Продавець моркви:
Ця морква під сонечком щедрим зростала,
Земелька водою її напувала,
Тому-то й вродила така соковита.
Морквяного соку вам треба попити!
Продавець помідорів:
Бepiть помідори, вони — пречудові,
До вашого столу хоч зараз готові!
Продавець огірків:
Огірки вродили рясно,
Урожай зібрали вчасно,
Товстенькі й колючі, немов їжачки,
Аж просяться в бочку, візьми й засоли.
Продавець гарбузів:
Подивіться, люди добрі, на наші гарбузи —
Жовтобокі, величезні, аж у землю вгрузли.
Їжте кашу гарбузову, вживайте насіння,
А найбільший припасіть парубкам на сватання.
Продавець часнику:
Хто гострого хоче — часник хай придбає,
Він всякі мікроби вогнем випікає!
Продавець цибулі
Погляньте, цибуля яка уродила —
Велика, ріпчаста, ну— справжнеє диво.
Цибулю на зиму co6i запасайте,
Тушкуйте, варіть і сирою вживайте.
2. Фруктова ярмарка
Продавець груш:
Скуштуйте цю грушу — солодку, духмяну.
У poтi, немовби медок, вона тане.
Продавець яблук:
Лоточка iз яблуками не обминайте,
Які до смаку вам, такі вибирайте.
Copтів тут багато, yci вони — piзнi,
Ось яблука ранні, ось — яблука пізні.
Пісня «Грушки»
3. Від зернини до хлібини.
Зернина
У пшеничній зернині
більше як сто казок, —
у пшеничній зернині
схований колосок.
А в тім колоску — півжмені
зерна.
А з того зерна колоски довжеленні!
Знову добуде сила земна.
А з тих колосків — решето зерен,
а з решета зерен — зерен мішки.
А далі, а далі світ ясен і зелен
вінком обів'ють золоті колоски.
І хліб наш, і хлібом осяяна пісня,
і місто, й веселка нового моста,
і все те, що є і що буде опісля,
в зернині було і з зернини зроста.
(Д. Павличко)
Хліб
В родині в нас ніхто ніде не смів
Додолу крихти хлібної роняти,
Бо хліб святий, він — Божий дар з полів,
Не раз про це нагадувала мати.
Уважно батько скиби нарізав,
Ножем перехрестивши паляницю,
Учив, щоб хліб з нас кожен шанував,
Щоб знав зростити жито і пшеницю.
Що хліб святий — з нас кожен зрозумів,
На нім сліди стверділих мозолів,
В нім чиста совість і гарячий піт,
На хлібові тримається весь світ.
(С.Жупанин)
Коровай
Дивувалися ліси:
— Де поділися вівси?
— Де поділися жита? —
Гай у гаю пита.
— Та хіба ж ви не видали,
Як тут люди жнивували?
На токах і у коморах —
Золотого збіжжя гори!
Час на хліб учиняти,
Красний, як сонечко, ясний,
Коровай бгати.
А в нашої печі
Золотії плечі,
Мальовані крила —
Щоб коровай загнітила.
Колосиста пшениця на стеблі —
Як сонечко, ясний коровай на столі.
Ой знаю, знаю,
Що в тому короваю:
Із золотого поля пшениця,
З глибокої криниці водиця.
(Вадим Пепа)
Сідаймо снідати!
Розпочнемо з хліба. Адже хліб — усьому голова. Хліб... Таке м'яке, пахуче, тепле слово, а ще й яке таємниче! Є воно лише у слов'янських мовах, а колись було ще у готській мові (вимовлялося гляйф) і в давньонімецькій мові (хлейб). Удавнину ці народи були нашими сусідами по Дніпру та Віслі. Проте вчені вважають, що усі ці народи запозичили назву хліба з якоїсь ще більш давньої і ще більш таємничої мови. Може, від неї тільки це слово й залишилося.
Як давно люди печуть хліб? Розкопки свідчать, що 7 тисяч років тому люди вже пекли в попелі коржі з ледь-ледь змеленого, а точніше — розтовченого в ступі зерна. У Стародавньому світі —в Єгипті, Греції, Римі — вже користувалися дріжджами, які робили хліб пухким і м'яким. У Римі, наприклад, було триста пекарень, де випікали різ¬ні сорти хліба — і для багатих, і для бідних.
Кажуть, що мистецтво випікання хліба підня¬лося до небачених досі висот у Середні віки — між п'ятим і чотирнадцятим століттями. Спочатку цим займалися монастирі, а пізніше спеціаль¬ні організації пекарів — цехи. З того часу хліб в Європі майже не змінився ні за смаком, ні за фор¬мою. Змінювалася лише техніка його випікання.
Давайте пригадаємо, яке слово йде поряд зі словом хліб. Сіль, правда? Адже недарма кажуть «зустрічати хлібом-сіллю», «піднести гостям хліб і сіль», «подякувати за хліб, за сіль». І завжди ці два слова в парі.
Але між хлібом і сіллю існує значно глибший зв'язок, тільки люди вже давно про нього забу¬ли. Протягом довгого часу стародавні люди, при¬ручивши тварин, розводили худобу і їли м'ясо та пили молоко. Сіль їм не дуже була тоді потрібна, бо в м'ясі вона є, а до молока її зовсім не треба. Про сіль тодішні люди ще не знали. Та ось люди осідають на одному місці, починають сіяти хліб, розводити го¬родину. Рослинна їжа була прісною, несмачною; на сцену виходить сіль — приправа до їжі.
У ті віддалені від нас часи, про які ми оце розмо¬вляємо, існувало одне цікаве слово, щось на зразок сольд (тут корінь соль і суфікс -д). Спочатку воно означало «з сіллю», «солоний», потім — «при¬правлений (чимось)», а далі просто «смачний». Звідси вже один крок лишився до «смачний, бо солодкий», а потім і просто «солодкий». Дивно, правда? З одного кореня виросло два слова, про-тилежні за значенням.
(За А. Коваль)
4. Смачні десерти.
Осінь пишна і багата.
Збагатіла наша хата,
І комора, і стодола,
Повно є добра довкола.
У коморі стільки міхів
Груш і яблук, і горіхів!
Прийшла осінь на поріг –
Принесла роботи повний міх.
Господиням треба знати,
Як усьому раду дати.
А моя матуся мила
Вареннячка наварила.
У важкий зимовий час
Пригощати буде нас.
Груші, яблучка й сливки
Закрутила в баночки.
Як прийде зима холодна
Щоб не була я голодна.
Щоб здоровими зростати,
вітаміни споживати
Треба нам щодня.
На сніданок до уроку
Випить треба склянку соку.
На святковому столі
Буде всього в нас доволі.
Пригощайтесь, гості милі,
Та й будьте здорові!
ІІІ. Заключна частина
Закінчилась весела гра.
Попрощаймося, гості ласка вії
Чи було вам на святі цікаво?
Ми співали від щирого серця,
Частували, як здавна, ведеться
Якщо й ви на урожай багаті
Будемо всі на вашому святі.
Слухання фонозапису пісні «І в нас, і вас»
|