Тетяни
Василівни
головна | Мій профіль | Вихід | RSS
Головна » Файли » Виховні заходи |
[ Викачати з сервера (18.3 Kb) ] | 30.03.2014, 13:43 |
Тема. Красу своєї мови бережи! Мета. Формувати розуміння того, що українська мова — наш скарб, без якого не може існувати ні народ, ні Україна як держава. Розширювати знання про красу і багатство української мови. Пробудити почуття національної гідності. Виховувати любов до рідної мови, рідного краю, його традицій, почуття поваги до всього свого, українського, бажання розмовляти рідною мовою. Обладнання: вишиті рушники, вислови про мову, наочні матеріали для конкурсів. Хід свята І. Вступ. (Учні 3-го класу) 1. Мово рідна! Ти ж — як море — безконечна, могутня, глибинна. Котиш і котиш хвилі своїх лексиконів, а їм немає кінця-краю.. 2. Красо моя! В тобі мудрість віків, і пам'ять тисячоліть, і зойк матерів у годину лиху, і переможний гук лицарів у днину побідну, і пісня серця дівочого в коханні своїм, і крик новонародженого; в тобі, мово, неосяжна душа народу - його щирість, радощі й печалі, його труд, і піт, і кров, і сміх, і безсмертя його. Арфо серця мого!.. 3. Світлоносна! Ти завжди вабиш, чаруєш, кличеш на теплі й могутні хвилі свої. І я, вірний і вічний юнга твій... Єдина печаль проймає, що не вистачить життя, аби переплисти твій мовний океан. Бо ти є Вічність. Ти є Правда, Добро і Краса народу нашого: Тож такою і будь вічно, мово рідна! Вчитель. Дорогі діти! Сьогодні ми зібралися, щоб сказати теплі та ніжні слова про нашу рідну українську мову. Бо ж ми живемо на мальовничій землі – в Україні. Тут жили наші предки, живуть наші батьки, живемо і ми. Із задоволенням милуємося красою рідної природи, вслухаємось у чарівні мелодії пісень, вбираємо у себе ніжні звуки української мови. (Учні 1 класу) 1-й. Ще не знаємо всіх літер, але букви вже зливаєм. Хоч маленькі ми на вигляд — рідну мову полюбляєм! 2-й. Наша мова — солов'їна, Визнав це уже весь світ. Мові рідній і чарівній шлем дитячий ми привіт! 3-й. Мову станем прославляти, щоб жила вона в віках! Бо вона, як рідна мати, не відвернеться від нас! Де народилася мова?
1. Де мова народилась Ніхто того не знає, Хоч всяк її шанує, Хоч всяк її вивчає. 2. Чи в полі просто неба, А чи біля криниці, Ніхто не розгадає Тієї таємниці. 3. А може над хмарками У небесній сині, Чи в гаю зеленому На дубі чи калині... 4. На кущику любистковім Біля твоєї хати, Загадку тую дивную Не можем відгадати.
5. Де мова народилась, То там вона й згодилась, Щоб ми її вивчали, Щоб нею ми гордились.
ІІ. Основна частина Вчитель. Мова здається сухим предметом. І учні вважають, що мусять вивчати її. Сьогодні ми спробуємо переконатися, що це досить цікава наука. Не цуратися чи не забувати своєї мови – це, звичайно, мало. Треба ще плекати її, правильно користуватися нею. Тому що наша мова дивовижно багата, легка, красива, співуча. Вона чарує кожного, кому не чуже відчуття краси й гармонії. Наймолодші наші школярі - першокласники тільки починають знайомство з головним багатством нашої мови – словом. Давайте подивимось, наскільки у них збагатився словниковий запас. Гра для першокласників «Назви наступне слово». Діти стають в коло. Ведучий називає слово, а наступний називає слово, яке починається на останній звук, при цьому передає м’яч. Той гравець, який протягом 3 секунд не може назвати слово, вибуває з гри. Вчитель. Ну де ще є така чарівна пісня? Серед яких на світі мов? То серце від журби неначе стисне, А то повіє радість і любов. Вчитель. Послухаємо українську народну пісню у виконанні учнів 3 класу. Завдання для гостей. Відгадайте загадки. 1. Маленька, менша від мачини, ні з ким не стану на борню. А при читанні, коли треба, й людини мову зупиню. Що це таке? (крапка) 2. Він після речення, цитати вмостився, схожий на гачок. Всіх нас примушує питати, а сам ні пари з уст — мовчок. Що це таке? (знак питання) 3. Що за знак — стрункий, мов спис, він над крапкою завис, спонука до поклику. Хто ж бо він? (знак оклику) 4. Злита з хвостиком ця крапка, невелика, власне, лапка. Робить паузу, всім знайома. Як вона зоветься? (кома) 5. Хоч в усній мові нас немає, а на папері мовчимо, та все, що ти читаєш, друже, сприймати правильно вчимо. Хто ми? (розділові знаки) - В кінці яких речень ставимо крапку? - Як називається речення, в кінці якого стоїть знак питання? - Які речення називаються окличними? Завдання для учнів 2 класу. Гра «Постав правильний знак» Звучить текст, який складений з речень, різних за метою висловлення та інтонацією. Завдання: за допомогою карток із зображенням знаків показати, який знак потрібно поставити в кінці речень. Дитина, яка помилилася у виборі знака, вибуває з гри. Чи доводилось вам бувати у лісі? Напевне, кожен з вас неодноразово прогулювався лісовими стежками. Що цікавого можна побачити серед смерек та кущів? Виявляється, дуже багато! Потрібно тільки вміти бачити і чути. Ось біля пенька червоніють сунички. А там з куща звисають гронами спілі малини. Хто це заховався під сухим листячком? Та це ж грибок заховався, хоче ще трішки підрости. Сядеш на пеньок та прислухаєшся. О, та то ж цілий концерт! Чути «Цвірінь-цвірінь», «Ку-ку, ку-ку», «Тьох-тьох». Краса! Ось тобі і рай на землі! Вчитель. Пісня українська! Хто не був зачарований нею? Вона натхненна, мелодійна, Безмежна широтою і красою образів. Пісні лунають над широкими ланами І високими горами. Послухаємо українську народну пісню у виконанні учнів 4 класу. Вчитель. Про нашу рідну, солов’їну мову написано багато хороших слів. Послухаймо декілька висловів про українську мову, які підготували для нас учні 2 класу. Загадка. З однієї ми родини від Андрія до Ярини. Як по одному, самі, ми буваємо німі, хоч і маєм різні назви й добре знаєте всіх нас ви. Певним станемо рядком — заговоримо ладком. Ми — писемності основа, А без нас ніхто ні слова! Що це таке? (алфавіт) Завдання для учнів 3 класу. Гра «Живі слова» . Завдання: розкласти слова в алфавітному порядку. Дорога, стежка, шлях, вулиця, траса, шосе. (Вулиця, дорога, стежка, траса, шлях, шосе)
Вчитель. Пісня – душа народу. Каже народне прислів’я. То ж послухаймо українську народну пісню у виконанні учнів 2 класу. Вчитель. Українське прислів’я говорить: «Народ скаже, як зав’яже». А сказати народ уміє, та не просто сказати, а влучно сказати. І зараз ми поговоримо ще про одне багатство нашої мови – фразеологізми – усталені мовні звороти. Фразеологізми стисло розповідають про світ, природу, людські стосунки. Учні 4 класу приготували для вас вірші, які розповідають про походження деяких фразеологізмів. Морочить голову Не буду зайвого торочить, Щоб не сказали: чув десь дзвін… Є вираз: голову морочить. Але звідкіль походить він?
На це знавець лінгвіст-історик відкаже (сумніву нема): «Морочить — це від слова морок, а морок — це туман, пітьма.
Тоді й синоніми нам стануть ясніші — що вже говорить — такі слова, як затуманить, як спантеличить, одурить.
Отож коли підкреслить хочуть, що водить хтось когось за ніс — «От,— кажуть,— голову морочить, ошукує, як сущий біс!»
Жити на широку ногу Прислухаємось до слів потроху. Часом кажуть про якихсь друзяк: «Звикли жити на широку ногу, розкошує так тепер не всяк!»
Що то за нога така широка? Де у нашім вислові взялась? Дошукатись — немала морока, а, бува, і встановити зась.
Треба знать середньовічну моду і тодішніх багачів буття: у Європі моді на догоду величезне шилося взуття.
Це взуття носили і слов'яни, козиряла в нім усяка знать: що ботинки довші — більше шани, можна багача по них пізнать.
Як, бувало, йде цабе велике — зразу видно, що воно «з панських»: ледве не з півметра черевики, широко ступати треба в них!
Щоб ходить зручніше — неодмінно мали щось робити мудраки: в носаках тримать набите сіно або ще загнути носаки.
У Парижі про панів великих і сьогодні можна ще почуть: «О, ці мають сіно в черевиках!», тобто добре, в розкоші живуть.
Тож і ми простежить маєм змогу і потвердити для читачів: вислів жити на широку ногу породила мода багачів.
Є вона й сьогодні, рать не боса, правда, вгору носака не пне. Але глянь: іде, задерши носа, або, ще як кажуть, кирпу гне.
Завдання для учнів 4 класу. Сполучити фразеологізм з його значенням Без задніх ніг – спати міцним сном Водити за ніс – обдурювати когось Наступати на п’яти – переслідувати когось, доганяти Жабі по коліна – дуже мілко Клювати носом – дрімати Молоти язиком – вести пусті розмови Обоє рябоє – однакові у чомусь Завдання для гостей: знайти у віршах фразеологізми і пояснити їх значення. В цирку був я з дідусем, — Ми там бачили усе: І жонглера, і ведмедя На швидкім велосипеді... Я вертівся, — дід спитав: — Ти прийшов ловити ґав? Аж піднявся я із лави: — Та які ж у цирку ґави?
У сараї, там, де дрова, Заховав щоденник Вова. Заховав і з усіх ніг Знов на вулицю побіг.
Через пагорби і хащі Од вовчої злої пащі Так п'ятами накивала, Аж копитця позбивала. Черевички б вона взула, Та де візьме їх козуля.
— Взуйся, Грицю, Мчи в крамницю — Хліба візьмеш нам, — Щоб одна нога отут, Ну, а друга — там. Стій! Одну ж ти тільки взув! Ну і шалапут! — А навіщо узувати Ту, що буде тут?
Бабуня сова — вухата голова Витрішки продавала, Дешево віддавала: Кліп-Кліп — Гривня на хліб, Луп-Луп — дві давайте... Та в чергу, в чергу ставайте! Вчитель. Послухайте українську народну пісню у виконанні учнів 1 класу.
ІІІ. Завершення (Учні 3 класу) 1. Мова — життєдайне джерело. Припадаючи до нього, спраглий п'є живильну воду, набирається сил, заспокоює знеболене серце і душу. З цього джерела черпаємо мудрість, надію, лікуємо рани.
1-й. Вертаючись з далекого походу, долаючи чужий розмай, летів лелека ранньою весною у рідний і такий далекий край...
2-й. І він летить туди, де коло хати з лелеченькою звив своє гніздо й лелеченят там вчив літати, щоб вони міцно стали на крило.
3. Летить у край, що серцю милий, де пісня соловейкова луна, й живе народ відкритий, щирий, лелеку з нетерпінням вигляда.
4-й. Не уявляю Україну без калини й затишного лелечого гнізда та безтурботної усмішки дитини і мови рідної, що вічно молода.
5. Живи, вкраїнське слово, процвітай! Моє мале сердечко звеселяй! В кожну сім'ю й оселю завітай, де люблять і шанують рідний край.
6. Щоб пам'ятали нині й назавжди, якого роду доньки ми й сини. Красу своєї мови бережи, бо житиме вона - то житимемо й ми!
Не мовчи, моя мово Не мовчи, моя мово, Заспівай, зачаруй. Закохай в рідне слово Чи зганьби й затавруй. Говори, моя мово, Хай почує весь світ Те Шевченкове слово, Кобзаря заповіт. Закликай, моя мово, І зови за собою. Нерозлучні ми, мово, У віках із тобою. Процвітай, моя мово, Пригощай нас плодами, Розсівай диво-зерно — Рідне слово між нами.
Учні співають пісню «Рідна мова».
| |
Переглядів: 2074 | Завантажень: 46 | Коментарі: 3 | |
Всього коментарів: 0 | |
Форма входу |
---|
Категорії розділу | |||
---|---|---|---|
|
Пошук |
---|
Статистика |
---|
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 |