Сайт вчителя початкових класів

Штефури

Тетяни

Василівни


головна | Мій профіль | Вихід | RSS


Каталог статей

Головна » Статті » Мої статті

Розвиток особистості молодшого школяра в умовах модернізації навчально-виховного процесу

Розвиток  особистості молодшого школяра

в  умовах  модернізації  навчально-виховного процесу

В умовах модернізації освіти України особливо гостро постає проблема формування особистості молодшого школяра і впливу школи на динаміку цього процесу.

Становлення Я-концепції молодшого школяра обу­мовлене широким соціально-культурним контекстом, відбувається під час суспільних взаємостосунків з іншими людьми, коли суб'єкт "дивиться, як у дзеркало, в іншу людину" і відтак формує, уточнює, коригує образ свого Я.

Відомо, що в ранньому дитинстві провідну роль у роз­витку Я-концепції відіграють батьки. З часом до цього процесу долучається школа, а її вплив стає дуже вагомим.

Одне із найважливіших завдань сучасної школи — сформувати в учня вміння самостійно здобувати знання та вчитися. Його неможливо ефективно розв'язати без розуміння вчителем навчальної діяльності як особливого (провідного) виду діяльності молодших школярів.

Наші дослідження засвідчують, що вчителі початко­вих класів недостатньо уваги приділяють ролі учня на уроці. Дитина часто "відсиджує" уроки. Вплинути на традиційний процес навчання, підвищити його ефектив­ність, спрямувати на розвиток особистості учня може використання інтерактивних технологій у навчанні молодших школярів.

Вступ до школи і включення в навчальну діяльність змінює соціальний статус дитини, розширює коло її соці­альних контактів, сприяє формуванню навичок самостій­ності. Важливого значення в цьому контексті набуває поведінка школяра, усвідомлення ним відповідальності за свої дії і вчинки. У житті молодшого школяра з'явля­ється ще один значущий дорослий — учитель. Відповідно до його оцінки, успіхів-неуспіхів у навчанні, змінюється система життєвих цінностей і актуальних потреб дитини.

Питання ефективної навчальної діяльності, форму­вання в дитини рис школяра залежать від оволодіння ді­яльністю щодо засвоєння знань, умінь та навичок.

Важливим завданням процесу навчання є розвиток творчого мислення молодших школярів. Під ним розуміють систему якісно різноманітних здібностей, що характери­зуються оригінальністю, семантичною та семантично-спонтанною гнучкістю.

У сучасному суспільстві, коли високорозвинені техно­логії потребують нової системи мислення, школа має навчити учнів комунікативності, виробити вміння пра­цювати з різною інформацією, мислити неординарно, гнучко, залежно від ситуації.

У педагогічній науці і практиці є дві різні стратегії, у межах яких існують національні системи освіти, — стратегія формування та стратегія розвитку. Стратегія формування - це педагогічне втручання ззовні у внутрішній світ дитини, нав'язування дитині вироблених суспільством способів діяльності, оцінок. Стратегія розвитку — розвиток особистісного потенціалу учня, його самоактуалізація.

Мета особистісно орієнтованого навчання - процес психолого-педагогічної допомоги дитині у становленні її суб'єктності, культурної ідентифікації, соціалізації, жит­тєвому самовизначенні. Основні завдання особистісно орієнтованого навчання - розвинути індивідуальні пізна­вальні здібності кожної дитини; максимально виявити, ініціювати, використати, "окультурити" індивідуальний досвід дитини; допомогти особистості пізнати себе, самовизначитися та самореалізуватися, а не формувати попе­редньо задані якості; сформувати в особистості культуру життєдіяльності, яка дає змогу продуктивно будувати своє повсякденне життя, правильно визначати лінії життя.

До переліку особистісно орієнтованих технологій, які можна використовувати на уроках математики в початко­вій школі, належать Вальдорфська педагогіка, методика Марії Монтессорі, групові форми навчальної діяльності, розвивальне навчання, технологія колективного вихован­ня, педагогічна технологія "Створення ситуації успіху", сугестивна технологія, робота над навчальним проектом.

У молодшому шкільному віці формуються різні типи й види мислення, їх основні якості та властивості, розу­мові операції, закладаються передумови для розвитку стилю розумової діяльності. Саме на цьому етапі починає виявлятися творчий потенціал особистості. Найбільший вплив на розвиток пізнавальної сфери дитини, у тому числі її творчого мислення, має організований відповід­ним чином процес навчання.

Учені виокремлюють чотири рівні розвитку творчого мислення молодших школярів: рівень репродуктивних дій; самостійного продукування цілей; самостійного пла­нування та самостійного здійснення всіх основних видів продуктивних розумових дій.

Великий вплив на творчий розвиток дитини мають математичні вправи творчого характеру. Скажімо, під час виконання співанок діти не лише вивчають текст пісні, а й інсценізують її, закріплюють навички лічби і запам'ято­вують геометричні фігури. Вагомим у творчому розвитку дитини є взаємозв'язок батьків з педагогічним колективом, адже набуті під час уроків знання необхідно закріпи­ти вдома.

Практичне використання творчих прийомів на уроках математики сприяє активізації мисленнєвих процесів учня, підвищує інтерес до навчального предмета, самостійність і впевненість у своїх силах. Так, творча робота над задачею, включаючи різні підходи до її розв'язання (розв'язування задач різними способами, складання задач, складання обернених задач до наведеної, складання задач за числовим виразом, за коротким записом, зміна запитання задачі, змі­на елементів, зміна деяких зв'язків, зміна сюжету задачі та порівняння задач), забезпечуватиме гнучкість мислення.

Продуктами інноваційної педагогічної діяльності є нововведення, що позитивно змінюють систему освіти, визначають її розвиток і характеризуються як нові чи вдосконалені. Наприклад, інтерактивне навчання поля­гає в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної взаємодії всіх учнів. Воно дає змогу педагогові стати справжнім лідером дитячого колективу і базується на співпраці, взаємонавчанні вчитель - учень, учень — учень. При цьому вчитель і учень — рівноправні, рівно­значні суб'єкти навчання. Це такі вправи, як: "Карусель", "Робота в групах", "Мікрофон", незакінчені речення, "Мозкова атака", "Навчаючи — вчуся", "Дерево рішень".

Організація інтерактивного навчання передбачає мо­делювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблем на основі аналізу відпо­відної навчальної ситуації, сприяє формуванню атмосфе­ри співробітництва, взаємодії, дає змогу педагогові стати справжнім лідером дитячого колективу.

Отже, у сучасних умовах педагогічним інноваціям треба відвести місце в розвитку особистості молодшого школяра. Однак варто зазначити, що планування і прове­дення уроків з використанням інноваційних технологій потребує компетентності та відповідної підготовки майбут­ніх учителів початкових класів у педагогічних ВНЗ.



 

Категорія: Мої статті | Додав: st_op (09.04.2014)
Переглядів: 1783 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: